-
1 відколоти
= відколотися; док. див. відколювати, відколюватися -
2 підколоти
док. див. підколювати -
3 відколоти
-
4 підколоти
см. підколювати -
5 відколоти
техн. отка́лывать -
6 подкалывать
подколоть1) підколювати, підколоти; (ножём) підколоти, шпортонути ножем. [Підколола голкою під ніготь. Його на вулиці хтось шпортонув ножем під ребра];2) (булавкой) підшпилювати, підшпилити. [Підшпили спідницю, бо забовтаєш];3) (дров) підрубувати, підрубати. [Підрубай дровець ще, бо не стане піч витопити]. Подколотый - підколений, підшпилений, підрубаний.* * *I несов.; сов. - подкол`оть(колоть, обкалывать) підко́лювати, підколо́ти и попідко́люватиII несов.; сов. - подкол`оть1) (прикалывать, закалывать) підко́лювати, підколо́ти и попідко́лювати; (шпилькой, булавкой) підшпи́лювати, підшпили́ти2) (ранить; уязвлять) підко́лювати, підколо́ти, підштри́кувати, підштрикну́ти; ( колкими замечаниями) щипа́ти, щипну́ти -
7 відколотися
-
8 відколювати
-
9 підколювати
= підколотиto split, to cleave; ( лід) to break (around, under, a little more, in addition to)підколювати шпильками — to pin (up), to tuck up with pins
-
10 підколочувати
= підколоти́типодме́шивать [в жи́дкость], подмеша́ть [в жи́дкость] -
11 catch up
phr v1) підхопити, підняти; підняти ( e підколоти), сколоти (про волосся, спідницю); підшивати ( про одяг)2) підхопити, перейняти (нове слово, гасло)3) наздогнати4) надолужити5) іти в ногу; не відставати6) викликати зміни; вплинути; позначитися (про погляди, спосіб життя)7) переривати; збивати (виступаючого питаннями, вигуками, критичними зауваженнями)8) чіплятися, присікуватися9) pass бути, виявитися залученим, утягненим ( у що-небудь)10) pass бути поглинутим, захопленим ( чим-небудь); бути зануреним -
12 catch up
phr v1) підхопити, підняти; підняти ( e підколоти), сколоти (про волосся, спідницю); підшивати ( про одяг)2) підхопити, перейняти (нове слово, гасло)3) наздогнати4) надолужити5) іти в ногу; не відставати6) викликати зміни; вплинути; позначитися (про погляди, спосіб життя)7) переривати; збивати (виступаючого питаннями, вигуками, критичними зауваженнями)8) чіплятися, присікуватися9) pass бути, виявитися залученим, утягненим ( у що-небудь)10) pass бути поглинутим, захопленим ( чим-небудь); бути зануреним -
13 вгонять
вогнать1) заганяти, загонити, загнати; (о многих) позаганяти. [Позаганяти телята в двір];2) (вбивать) вганяти, угнати, увігнати, забивати, забити, вбивати, вбити, вгороджувати, вгородити. [Загнати клин (Конис.). Угнав його по коліна в землю (Чуб.). Мов ніж угородив у серце (Мир.)];3) (в гроб, чахотку и т. д.) доводити, довести до чого, впроваджувати, впровадити до чого. [Ой, козаченьку, впровадив ти дівчиноньку до гроба]. Вогнать что-л. в руку, ногу - підколоти чим руку.* * *несов.; сов. - вогн`ать1) уганя́ти, увігна́ти; ( загонять) заганя́ти и заго́нити, загна́ти и мног. позаганя́ти и позаго́нити2) (во что - приводить-в какое-л. состояние) уганя́ти, увігна́ти (в що); дово́дити, довести́, (до чо́го) -
14 откалывать
отколоть1) что от чего - відколювати, відколоти що від чого;2) (отшпиливать) відшпилювати, відшпилити що;3) (о пляске) шкварити, ушкварити, тяти, утяти, віддирати, вибивати. -вать трепака - вибивати гопака. Срв. Жарить 2; (штуку) витинати, утяти, утнути, платати, відплатати (о мног. наплатати чого), справляти, справити, стругнути, вдерти, впороти що. Такие штуки -вает, что беда - таких штук витинає, що лихо! Отколотый -1) відколотий, відколений;2) відшпилений;3) ушкварений…* * *I несов.; сов. - откол`оть1) відко́лювати, відколо́ти; ( обкалывать) обко́лювати, обколо́ти2) (говорить, делать что-л. неожиданное, неуместное) витина́ти, ви́тнути и ви́тяти, тну́ти, утну́ти, тя́ти, утя́ти, несов. устругну́ти; (о танцах, музыке) шква́рити, ушква́рити, затина́ти, затну́ти и затя́ти, учи́стити (несов.), несов. креса́ти, віддира́ти; (несов.: отплясывать) сади́тиII несов.; сов. - откол`оть( отшпиливать) відшпи́лювати, відшпили́ти -
15 отщеплять
-ся, отщепывать, -ся, отщепить, -ся, отщепать, -ся відколювати, -ся, відколоти, -ся, відчахувати, -ся, відчахнути, -ся, відщеплювати, -ся, відщепити, -ся. [Гілка відчахнулася. Од віри своєї відщепився (відчахнувся)]. Отщеплённый - відколений, відчахнений, відчахнутий, відщеплений.* * *несов.; сов. - отщеп`итьвідще́плювати и відщепля́ти, відщепи́ти -
16 подбалтывать
подболтать підбовтувати, підбовтати, (подмешивать) підмішувати, підмішати, підколочувати, підколотити. -тать муки в соус - запустити підлеву борошном, підмішати борошна в сос. Подболтанный - підбовтаний, підмішаний, підколочений.* * *несов.; сов. - подболт`атьпідбо́втувати, підбовта́ти и підбо́втати; ( взбивая ложкой) підколо́чувати, підколоти́ти; ( подмешивать) підмі́шувати, підміша́ти -
17 подмешивать
I. -ся, подмесить, -ся (тесто) підмішувати, -ся, підмісити, -ся, (о мн.) попідмішувати, -ся.II. подмешать підмішувати, підмітати, домішувати, домішати, (о мн.) попідмішувати, подомішувати, (о жидкости) підколочувати, підколотити (о мн.) попідколочувати чого в що. [Підколотила води в молоко]. Подмешанный - підмішаний, примішаний, (о жидкости) підколочений.* * *I несов.; сов. - подмеш`ать(чего, что во что, что к чему - добавлять) підмі́шувати, підміша́ти и попідмі́шувати (чого, що до чого, що в що), домі́шувати, доміша́ти и подомі́шувати (чого в що); ( в жидкость) підколо́чувати, підколоти́ти и попідколо́чувати (чого в що)II несов.; сов. - подмес`ить( тесто) підмі́шувати, підміси́ти и попідмі́шувати; (меся, добавлять) домі́шувати, доміси́ти и подомі́шувати -
18 прибалтывать
приболтать підбовтувати, підбовтати, підколочувати, підколотити чого в що и до чого. См. Подбалтывать.* * *несов.; сов. - приболт`атьпідбо́втувати, підбо́втати, підколо́чувати, підколоти́ти -
19 odtluc
відбити, відколоти -
20 podpiąć
підколоти
См. также в других словарях:
відколоти — див. відколювати … Український тлумачний словник
підколоти — див. підколювати … Український тлумачний словник
відколоти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підколоти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відокремлювати — I = відокремити 1) (роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати,… … Словник синонімів української мови
вилупати — I в илупати аю, аєш, док., перех., діал. Виломати, відколоти. II вилуп ати а/ю, а/єш, недок. 1) Виламувати, відколювати. 2) Вилущувати, лузати … Український тлумачний словник
відкол — у, ч. Дія і стан за знач. відколоти й відколотися … Український тлумачний словник
відколений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти … Український тлумачний словник
відколотий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відколоти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
підкол — у, ч., діал. Дія за знач. підколоти … Український тлумачний словник
підколений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підколоти … Український тлумачний словник